Чечельницький вісник
 

304 гетто України - 4 на території Чечельницького району

Дата: 27.01.2020 16:18
Кількість переглядів: 500

27 СІЧНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

Після закінчення Другої світової війни минуло вже майже 75 років. Проте, Голокост, його причини і наслідки, активно обговорюються й досі. Це світова трагедія, яку не загоїть час.

Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. 27 січня у 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц, який у сучасному світі вважається символом нацистських злочинів.

Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр - некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, які з часом переросли у масові страти. У широкому сенсі слово "голокост" означає переслідування і масове знищення нацистами деяких соціальних, а також етнічних груп, наприклад, євреїв, хворих, ромів, гомосексуалістів. Жертв знищували лише за етнічну приналежність.
с. Ольгопіль, братська могила євреїв, які загинули в гетто у 1941 році.Голокост, Шоа - переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. За статистикою, було закатовано 6 млн євреїв (1,5 млн з них були діти), в Україні загинуло 1 млн 600 тис євреїв.
Ідея концентрації євреїв в гетто була висунута Адольфом Гітлером у 1939 році. Найбільшими гетто на території України та СРСР  були у Львові (130 тисяч осіб, існувало з листопада 1941 по червень 1943 року) та Чернівецьке (45 тисяч осіб).
Всі гетто умовно поділялися на два основних типи: "відкриті" і "закриті". Відкриті гетто, без фізичної ізоляції євреїв в окремому кварталі під охороною, існували тільки до знищення жителів або їх переселення в "закриті" гетто і депортації в табори. При переселенні в гетто, євреям дозволялося взяти з собою тільки особисті речі, іншу власність належало залишити. Гетто було страшенно перенаселені, жителі голодували, страждали від холоду і хвороб.

У «Довіднику про табори, тюрми та гетто на окупованій території України» наводиться  304 гетто на території України (існує версія, що їх було понад 400). У даному списку є гетто у Чечельнику, Ольгополі, Вербці та Каташині.

Спогади в'язнів гетто

Ліза Вишневецька (Фішер). У 1941 році їй було 7 років:

"Як відомо, Румунія за договором з Німеччиною отримала землі між ріками Дністер і Буг і румуни назвали цю територію "Трансністрія" (Задністров'я). 
Гетто в Чечельнику було відкритого типу, охоронялось поліцаями, але за вихід з нього загрожував розстріл.
У м Чечельник румунські окупаційні війська  наказали всім євреям носити на одязі жовту шестикутну зірку і переїхати в гетто, яке було організовано на території вулиць М. Калініна (вул. Калинова), Жовтневої та К. Маркса (вул. Антонишина). У ньому знаходилося близько 1000 євреїв з Чечельника, а також євреї сіл району. З 1939 року в містечку ще  проживало 10 єврейських сімей, які втекли з Польщі. Їм також наказали переїхати в гетто. Восени 1941 р. в гетто пригнали ще понад тисячу євреїв, депортованих з Бессарабії і Буковини. Деякі з них зуміли взяти з собою коштовності. Їх у вигляді хабаря давали представникам румунської адміністрації, і тим самим нерідко рятували всіх мешканців гетто. 
Деякі мешканці потайки пробиралися в прилеглі українські села і у селян випрошували їжу, або намагалися її заробити своєю працею. У багатьох сімей були знайомі серед селян, які рятували їх від голоду. У перенаселеному гетто, адже в кожен будинок заселяли по 4-5 сімей, лютували тиф та інші інфекційні захворювання, через що померло понад половина його мешканців. Щоправда, було кілька місцевих лікарів, яких привезли з Румунії, але не було ліків і тому лікувалися народними засобами… 
Румунські солдати євреїв не вбивали, вони їх просто грабували: забирали коштовності, цінні речі, тканини, все, що було в будинках. Німецькі частини СС з'являлися у нас час від часу, здійснюючи нальоти на гетто: ґвалтували дівчат і жінок, а потім їх розстрілювали. Тих, хто не міг працювати - старих і хворих, розстрілювали на місці. Дуже добре пам'ятаю, як навпроти нашого будинку в упор розстріляли паралізованого старого. Його син почав плакати, так вони і сина розстріляли. Деяким "втіхою" у Чечельнику слугувало те, що у нас в гетто перебували втікачі від гітлерівців - бессарабські євреї, які могли контактувати з румунськими солдатами, оскільки знали мову. За їхньою порадою, в будинках, де проживали дівчата, написали великими літерами "тиф", і німці боялися заходити. Однак знаходилися зрадники українці, які допомагали нацистам знищувати євреїв".

Спогади Майданник Діни і Фельдман Хани: "Зима 1941-1942 років була дуже люта, з великими снігами. Люди в гетто ходили голодні, голі, вмирали десятками за добу. Ми нарахували, що одного дня винесли 24 померлих.  Живі стягували з мертвих ганчірки і надягали на себе, щоб врятуватися. Мої молодші сестрички Хана і Дора від недоїдання не могли ходити, не стояли на ногах. Папа, опухлий від голоду лежав на нарах... "

Пеккер Доня и Пеккер Наум пригадували, що над дітьми гетто проводили медичні досліди: "Дітям робили уколи в руку, в сідницю, під лопатку ... Нам говорили, що це необхідно для профілактики… Після таких запобіжних заходів хвороби не припинялись, але підвищувалася дитяча смертність ". 

Житель Нью-Йорка Борис Цукерман: "У нашому районі діяв партизанський загін, я став зв'язковим між гетто і народними месниками. Мій маленький зріст і зовнішній вигляд сприяли тому, що я міг непомітно піти з гетто і передати партизанам потрібну інформацію. Недалеко від Чечельника, в с. Бритавка, діяв партизанський загін, ядром якого були євреї-втікачі з гетто. Деякі представники єврейської громади були залучені до руху опору окупаційній владі. Я був одним із зв'язкових. Одного разу один з поліцаїв, як би ненароком, мигцем прошепотів мені, що через два дні німці й поліцаї здійснять наступ на партизанів. Я негайно повідомив цю новину в загін і окупантів зустріли кулеметно-автоматним вогнем.
17 березня 1944 частини Червоної Армії звільнили Чечельник від окупантів. У гетто на той час вже  залишилося менше як 500 осіб".

***

"Такі переважно єврейські містечка, як Чечельник, повністю залишилися без євреїв. Але, єврейське життя містечка триває й донині, хоча його колишні мешканці проживають у різних країнах світу, насамперед, у США та Ізраїлі. З нагоди 50-річчя перемоги над фашистською Німеччиною, 80 колишніх жителів Чечельника зібралися на зустріч в Нью-Йорку. Були люди, які не бачилися протягом десятків років і навіть не впізнавали одне одного. Крім нинішніх жителів Нью-Йорка були присутні мешканці Чикаго, Лос-Анжелоса, Бостона, Малуокі, Канади. Знайшлося ще багато людей потім, які не знали про зустріч і жалкували, що не прийняли в ній участь... Як було б здорово провести ще одну таку "міжнародну" чечельницьку зустріч, але на цей раз в Ізраїлі. Наше покоління, яке пережило Катастрофу, відходить, і такі зустрічі повинні обов'язково проводитися за участі наших дітей і онуків. Нехай знають, звідки ми, де наше коріння, що нам довелося пережити…", - з публікації "Чи були євреї в Чечельнику?", Олександр Вишневецький, 2005 р.
Підготувала Лариса Шабельник
 

 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування